Опубликовано в рубрике 
Oпoдaткoвувaти 20% ПДВ eлeктрoнні пoслуги, нaдaні вeликими трaнснaціoнaльними кoрпoрaціями нe зaрeєстрoвaними в Укрaїні, прoпoнують дeпутaти фрaкції Слугa нaрoду – aвтoри прoeкту зaкoну №4184, який вжe встигли прoзвaти зaкoнoпрoeктoм прo «пoдaтoк нa Google».
Мoвa прo вeликі кoмпaнії – нeрeзидeнти, які нe мaють пoстійнoгo прeдстaвництвa нa тeритoрії Укрaїни тa пoстaчaють влaсні eлeктрoнні пoслуги фізичним oсoбaм чeрeз мeрeжу Інтeрнeт.
Вoни мaють зaрeєструвaтися плaтникaми ПДВ, якщo сумa нaдaниx ними eлeктрoнниx пoслуг нa тeритoрії нaшoї крaїни пeрeвищує суму eквівaлeнтну 1 млн грн зa oфіційним курсoм Нaцбaнку нa 31 грудня відпoвіднoгo рoку.
Нe рeєстрaція тягнe из-за собою накладання штрафу на такого нерезидента у розмірі 100% вартості наданих електронних послуг.
Одночасно, билль пропонує, щоб під час виплати доходу нерезиденту ради виробництво та/або розповсюдження реклами, шпион, який виплачує такий дохід, сплачував 20% податок.
Держи думку авторів законопроекту, його ухвалення забезпечить справедливі умови оподаткування угоду кому) національних та міжнародних компаній, які надають електронні послуги нате території України, та допоможе збільшити доходи бюджету.
Водночас меджлис пропонує запровадити необтяжливе для бізнесу адміністрування податку. Зокрема:
1. Пользу кого нерезидентів розроблять спеціальний веб-портал «ПДВ интересах осіб-нерезидентів», керувати яким если Державна податкова служба.
2. Нерезидент неважный (=маловажный) буде складати податкові накладні получи и распишись операції з постачання електронних послуг та если подавати спрощену податкову декларацію.
3. Нерезиденти зможуть сплачувати податкові зобов’язання в іноземній валюті.
Що відбувається у світі з «податком бери Google»
Автори законопроекту посилаються бери успішний зарубіжний досвід зі встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії.
Дійсно, вслед останні п\’ять років «податок сверху Google» став звичною практикою в усьому світі – його впровадили вже близько 60 країн, а ще з десяток (зокрема Ізраїль та Поднебесная (империя)) планують це зробити найближчим в некоторых случаях.
Загальний принцип податку незмінний – оподатковувати електронні послуги, надані нерезидентами резидентам, аналогічно з тими, що надаються місцевими компаніями аби вирівняти податкове навантаження в всіх гравців цифрового ринку.
Наприклад, візьмемо компанію Apple з її популярним сервісом AppStore, дескать розміщені платні і безкоштовні застосунки, та звичайного користувача в Україні. Що означає запровадження такого податку в целях їхніх взаємовідносин?
Якщо йдеться оборона платний застосунок, то в момент, если покупець платить за товар, частина грошей надходить по Apple як власника сервісу, а решта йде розробникові застосунку. Після запровадження нового податку, Apple (вслед умови, що її продажі електронних послуг в Україні перевищать 1 млн грн, що дуже імовірно) матиме зареєструватись в Україні платником ПДВ та сплачувати цей податок предварительно бюджету.
Ситуація з безкоштовними застосунками дещо складніша.
Рядом завантаженні безкоштовного застосунка з AppStore, користувач має бути готовим, що під отрезок времени користування цією програмою, він досить сто бачитиме рекламу. У цій рекламі все суть – оскільки застосунок є безкоштовним, податку держи нього немає.
Проте компанія Apple отримує гроші від рекламодавців из-за перегляд реклами користувачами, а податки з цих грошей мало-: неграмотный платить. Для цього і можливе застосування «податку держи Google».
Практична ж реалізація цієї концепції в різних країнах відрізняється
В соответствии с-перше, ставки податку можуть бути від 5% после 27% (рис.1). Україна обрала ставку в 20% ПДВ, що (с)терпеть уникнути маніпуляцій ставкою з боку платників. Такого підходу дотримуються 21,1% країн, які запровадили такий податок, 45,6% країн пропонують ставки нижче, 33,3% – вище.
Эскиз 1. Ставки «податку на Google» у країнах світу
*в т.ч. Україна в разі прийняття законопроекту №4184
Джерело: Quaderno tax resources: Digital Taxes Around The World, розрахунки Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ
Вдоль-друге, багато країн не мають порогової суми, з якої постачальник послуг зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Це означає, що компанії-нерезиденти, які здійснили хоча б одну операцію з продажу в країні, дескать вони не є платником ПДВ, мають зареєструватися як платник податку, включити ПДВ у вартість послуги та перерахувати суму податку державі.
Накануне таких країн належать країни ЄС, Албанія, Австралія, Білорусь, Росія, Південна КНДР, Велика Британія, Бахрейн, ОАЕ.
Объединение-третє, існують відмінності в реєстраційних процедурах.
Вслед за цим критерієм країни поділяються сверху три типи:
1. Ті, в яких компанії-нерезиденти повинні призначити свого податкового агента чтобы адміністрування податкових зобов’язань: Узбекистан, Тайбэй, Сербія, Нігерія, Парагвай, Нова Зеландія, Японія, Індія, Індонезія, Білорусь, Албанія.
2. Ті, в яких компанії мають привилегия зареєструватися у веб-порталі MOSS (Mini One-Stop Shop), створеному переважно угоду кому) країн ЄС. Користувачу MOSS безграмотный потрібно реєструватися платником окремо в кожній країні, він може централізовано подавати податкові декларації та сплачувати ПДВ.
3. Ті, які мають свої особливі умови і використовують власні онлайн-системи. Наприклад, Південна Чосон пропонує платникам-нерезидентам зареєструватися в Hometax – автоматизованій платформі для податкового адміністрування, яка на большую ногу використовується різними групами платників податків.
Важливо, що в більшості країн, коль нерезидент надає послуги зареєстрованим платникам відповідного податку, адмініструванням та сплатою цього податку займається покупець, а никак не продавець.
Чи потрібен «податок получи и распишись Google» в Україні
Законопроект №4184 важливий для того України з декількох причин.
По-перше, во (избежание бюджету, який отримає більший обсяг надходжень вслед за рахунок зростання надходжень від ПДВ.
За-друге, впровадження «податку на Google» в Україні відповідає світовим практикам і є необхідним аби синхронізувати податкове законодавство нашої країни із законодавством ЄС та інших країн.
З іншого боку, наслідком такого впровадження, скоріш из-за все, стане подорожчання електронних послуг компаній-нерезидентів чтобы вітчизняного споживача на ці самі 20%. Задолго. Ant. с того ж, це може ускладнити життя малого бізнесу, оскільки найчастіше саме він користується рекламними сервісами держи YouTube та Facebook. І якщо Google (як власник YouTube) і Facebook почнуть платити 20% ПДВ вслед рекламні послуги, це може призвести предварительно їх здорожчання.
Законодавцям варто бути обережними з кількома питаннями
За-перше, поріг в 1 млн грн.
З одного боку, він захистить від зайвого оподаткування малий бізнес. Але з іншого може створити можливості с целью дроблення операцій потенційними платниками-нерезидентами та мінімізації податкових зобов’язань, наприклад, сквозь залучення посередників (про що в своєму висновку накануне законопроекту застерігає також Головне наукове управління ВР).
В соответствии с-друге, важливо синхронізувати дії Державної податкової служби зі створення веб-порталу ради платників-нерезидентів, і вступ законопроекту в силу. Інакше може виникнути ситуація, если податок буде запроваджений, онлайн-інструменту во (избежание реєстрації ще не буде (як убыстренно трапляється в українській державній практиці), і це створить значні складнощі во (избежание платників – які, напевно, відчують для собі громадяни, які не зможуть отримати якісь електронні послуги.
Колонка написана у співавторстві з Мариною Матвієнко, Дмитром Андрієнком, Таламус аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ
Весь материалы автора
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.